Місце жінки у вітчизняній політиці

Версия для печати

У ]]>Всеукраїнському прес-центрі]]> Українського національного інформаційного агентства УКРІНФОРМ відбулася презентація соціологічного дослідження на тему "Місце жінки у вітчизняній політиці. Актуальність жіночих політичних рухів в Україні", організована Центром перспективних соціальних досліджень Мінсоцполітики та НАН України.

З журналістами спілкувалися директор Центру перспективних соціальних досліджень Леонід Ільчук, завідувач відділу проблем соціальної безпеки Центру Олена Давидюк, голова ради Київської міської громадської організації Всеукраїнського жіночого об'єднання "Солідарність" Галина Наелапеа, політолог, професор кафедри парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України Оксана Рублюк.

Дослідження проводилося у серпні-жовтні цього року (в 13 областях України, АР Крим, м.Київ та м.Севастополі, які репрезентують існуючі регіони України. Згідно розрахункової вибіркової моделі населення було опитано 1738 респондентів віком від 18 років, вибіркова сукупність репрезентативна за основними соціально-демографічними ознаками. Стандартні відхилення при достовірних 95 відсотках 1,4-2,3 відсотка). Дане дослідження є продовженням проведеного Центром у 2005 році соціологічного дослідження «Жінки-політики 2005». В опитуванні взяли участь 65,6 % жінок та 34,4 % чоловіків. В результаті опитування маємо наступні результати:

- переважна більшість опитаних – 74,36 % - вважають за потрібне активізувати українським жінкам власні зусилля для покращення свого становища у суспільстві. Недостатнє використання потенціалу жінок у структурах влади відмічають 68,07 % жінок та 49,44 % чоловіків. На думку респондентів, причиною низької представленості жінок у владних структурах та у Верховній Раді зокрема, є негативний суспільно-політичний клімат та штучно створені суб’єктами влади перепони;

- більш, ніж втричі зросла кількість жінок, які бажають голосувати за жінок (близько 75%). Наразі назрів «голод» на жінок-політиків, які нині можуть оновити політичну еліту України зі своїми прогресивними, справедливими ідеями суспільно-політичних перетворень корисним не для себе, а для суспільства;

- до основних рис жінок-політиків респонденти відносять: професійна компетентність (53,51%); принциповість, порядність (50,4%); рівень загальної та політичної культури (30,59); передвиборна програма (25,88); досвід громадсько-політичної роботи (24,71);

- основними заходами, які сприятимуть залученню жінок до громадсько-політичної діяльності, респонденти вважають удосконалення законодавства – 36,7%, формування у молодого покоління позитивної морально-психологічної оцінки ролі жінки в політиці, зокрема, в рамках гендерної освіти – 35,2%, залучення парламентськими партіями до своїх рядів жіночих організацій (об’єднань) – 32,6%, квотування кількості жінок у Верховній Раді – 30,4%, але особливий акцент на об’єднання жінок в єдину політичну силу – 39%.;

- важливою тенденцією є те, що вдвічі знизився відсоток у такого заходу, як формування у населення позитивного іміджу жінок-політиків через засоби масової інформації, різні ток-шоу з 49,5% у 2005 до 24,54% у 2011 рр.;

- показовим є регіональний розподіл підтримки кожної з жінок-політиків – має місце тенденція, коли жінку-політика підтримують лишу в певних областях. Зокрема це характерно для Харківської області, де підтримка окремих колишніх жінок-політиків, які обиралися по мажоритарній системі становить більше 50%, що засвідчує високий рівень довіри до колишніх мажоритарщиків. Респондентами підтримується мажоритарна система, адже вона персоніфікує політичну діяльність, саме по справах, за результатами діяльності ідентифікують їх, та готові надати їм підтримку. Але вцілому підтримується змішана система виборів – 48-72%.